Країна заляпана білбордами. Не дивно, вибори все ж таки. Ми звикли до цього протягом багатьох років. Їдеш по дорозі і через кожні 500 метрів хтось щось тобі обіцяє. Хто знову дешевий газ, хто захистити українську мову і віру, хто якісь нові зміни. Але найбільше вражає те, що на «зелених» білбордах, яких все-таки найбільше в Україні, скажімо так пропрезЕдентської партії (та що найнародніша, найбідніша, фінансується тільки якимись невідомими меценатами, де всі ПреЗЕденти, що не залежить від олігархів і в якої, згідно найсвіжішим рейтингам, найбільша довіра у народу) – дуже дивна обіцянка для людей (виборців) – «ЗРОБИМО ЇХ РАЗОМ»!. Чи, ні, вибачаюсь, це з Президентських виборів. Зараз нова обіцянка – «ЗРОБИМО ЇХ ЗНОВУ»!!!!
І у мене, у простого українця, питання: Кого партія Зелених, чи правильніше «Слуга народу», а саме оті невідомі на перший погляд, дядьки, які на білбордах, хочуть РАЗОМ і ЗНОВУ ЗРОБИТЬ?
До кого адресоване це послання?
Якщо після Президентських виборів, анонсований мир не наступив (навпаки – збільшились обстріли, більше жертв, солдат, медиків і волонтерів), моряки не звільненні, ціни на тарифи не знижені, вчителі не отримали своїх захмарних зарплат, відбувається повне фіаско України на міжнародній арені (всі пам’ятають повернення агресора у ПАРЕ), армію кошмарять постійним то відведенням військ, то «не стрілять», то заморожені проекти з покращення харчування армійців та будівництва гуртожитків для військових, в Україну вертаються всі причетні до розстрілів «Небесної сотні» і війни на Донбасі, повертається комунізація… виникає питання – кого РОБИТИМЕ ЗНОВУ ЗЕкоманда?
Якщо Порошенка, то навіщо? Як заважає Петро Олексійович зараз збудувати міцні зв’язки Володимира Олександровича із сильними світі цього? Як заважає Порошенко стати Зеленському сильним гравцем на зовнішньополітичному полі?
Якщо це адресовано Верховній раді, депутатам, то їх каденція вже завершена, і не треба вже нікого робить!
В мене складається враження, що все ж таки РОБЛЯТЬ нас! Простих українців, яким не байдужа доля нашої країни; українців, які воюють і вмирають за свою країну; українців, які не можуть змиритись з окупацією Криму та Донбасу.
Коли я чую або бачу оце гасло – «ЗРОБИМО ЇХ РАЗОМ», мені чому згадується Портнов. Так, саме Портнов, який сказав, що скоро всі патріоти будуть зникать, хтось емігрує, хтось заховається, а хтось зовсім пропаде… Дослівно не пам’ятаю, в інтернеті є це скандальне його інтерв’ю.
Ми так і не взнали який вектор розвитку обрав Зеленський, куди він веде країну. Я думаю, що 73% виборців, що обрали нового Президента, до сих пір не знають, що буде завтра чи післязавтра.
Мені здається, що ми почали жити одним сьогоднішнім днем, без впевненості в завтрашньому дні. Прожив день і слава Богу…
Ми перестаємо пишатися своєю країною. Практично в засобах масової інформації зникли новини про те, що Україна чогось досягла, десь виграла, десь закріпилася, зміцнила свої позиції, покращила свої коефіцієнти в міжнародних економічних чи ще якихось рейтингах.
Натомість, український народ активно спостерігає поїдання шаурми, бігання по фонтанах, про бориспільського разбойніка, шорти, червоні трусєля, веселе купання у водах Чорного моря і все таке. І все це, як не дивно, приводить більшість населення в якийсь екстаз. І від цього всього люди просто щасливі!!!!!
Як писав один дописувач у ФБ, «зупиніть землю, я зійду»… Вже навіть і не смішно, і не сумно, вже просто страшно. Що сталося з людьми в моїй країні? Невже цей масовий психоз ніколи не скінчиться?
Невже завтра українці будуть шаленіти від щастя від новини, що якийсь «слуга», пройшовши у парламент, не прийняв якийсь важливий закон, а побігав голим по соняшникам чи поср@в у кукурузі….
Сергій Рубан
